01/12/2018 - 01:51

Кондиціонери майбутнього

Після семилуцької катастрофи Тимко переїхав до батька. Ну, як переїхав, - збирався проводити вихідні за рибалкою чи підгортанням чуфи в ті дні, коли предок буває вдома. Звичайно чвертина однокласників залишалась на вікенди у його вищій Воронізькій школі-інтернаті. Чому б тут мало бути інакше. Власне, багато хто додому відверто і не поспішав, бо геть не в кожного мались особисті спортивні велосипеди, снігокати чи безкоштовні спортзали під боком. Зате мались батьки, травмовані мілітаристським вихованням, яке вкупі з нездійсненими очікуваннями навіяної ним же величі складалось в гримучу суміш непередбачуваної поведінки. І хлопці з району, яким не пощастило потрапити до «елітного готелю», хоч їх батьки мали високі посади або «тримали кутки» в співпраці з першими.

Тимко чудово розумів їх роздратування – коли це таке було, щоб якийсь жалюгідний нащадок бібліотекарки міг обскакати на повороті золоту молодь, хоч і районного пошибу, і потрапити на справжнісінький курорт. Тоді як вони тільки чекають своєї черги на покращення. Втім, будови нових шкіл середнього рівня зводились досить швидко. І були б збудовані ще минулого року, аби не чудасія українців з тими тепловими насосами як оті що вони дивились на https://skv.lviv.ua/ .  Справа дорога і повільна. Але Тимко вже розумів вигоду, коли в саму сніжну зиму у величезному басейні під куполом не доводилось тремтіти й вкриватися гусячою шкірою, поки здираєшся на гірку. А спекотного літа в його кімнаті на п’ятому поверсі не відчувалось ніякої задухи. Хоча кондиціонерів там теж не спостерігалось.  

Тому пацани поки чекали, а він майже не виходив з дому на вихідних.

Як не дивно, з’явилось якесь напівдружнє спілкування з найбосяковитішими пацанами з їхнього кутка – Сашком Бовдуром та Альошкою Кривим. Вони одного разу загнали Тимка за гаражі, і замість бити взялися гигочучи вихвалятись своїми новими досягненнями. Альошка збирався майбутнього літа їхати до Артеку на Всеукраїнські юніорські змагання з баскетболу, бо глянувся новому тренеру своїм завзяттям та стрункою статурою. А Сашко нарешті зрозумів, чому тут півроку стоїть такий дубар. Не те щоб він раніше задавався таким питанням.. але коли батяня кілька разів був спустив зі сходів жеківських колекторів, ті погрожуючи загорлали, що наступними прийдуть вербувальники в Сирію. Там тобі буде і літо круглий рік, і гроші.

Про Сирію Сашко бачив в телевізорі з самого дитинства. Наші там постійно перемагали і закликали західних буржуїв теж допомагати братському сирійському народові. Наприклад у відновленні електропостачання шляхом розміщення сонячних панелей, які тепер туди постачають все ті ж самі skv.lviv.ua . Але чому там постійно літо Сашко чомусь не замислювався. Аж тут на якомусь уроці їм показали яскравий мульт про те, як виявляється Сонце по-різному гріє Землю. І до нього якимсь дивом все дійшло. Ну, просто наглядно показали, а не россусолювали заумними словами.

Взагалі вони зараз майже не пропускали уроків. По-перше ніякої тобі алгебри чи фізики. Це вже сама по собі така чудасія, що вони лише від цього вполовину подобрішали. По-друге з писанням і читанням теж геть відстали. Натомість всього по три години показували різні мульти про те про се в теплі та затишку. Як бродили мавпо-люди дикими джунглями чи як билися хрестоносці під Константинополем.  В перервах давали безкоштовні пиріжки з соком, а потім розважалися на нових тренажерах чи ганяли м’яча.

Тимку вистачило інстинкта самозбереження не вихвалятись власними курортами. Нажимаючи на те, що от його не перестали мучити алгебрами й фізиками, ще й дечого іншого добавили, хоч умови й непогані…  він здобув можливість іноді гуляти містечком майже не озираючись. Доки не сталась та катастрофа.

Последние комментарии

e-Digest